Muon g-2
Мюон g−2 або Мюон g-2 (читається як мюон же мінус два) — це експеримент з фізики елементарних частинок проведений у лабораторії Фермілаб, метою якого було вимірювання аномального магнітного дипольного моменту мюона з точністю 0,14 ppm[1], що є чутливим тестом Стандартної моделі елементарних частинок[2].
Мюон, як і його легший "брат" електрон, діє як крихітний магніт. Параметр, відомий як «g-фактор», вказує на силу магніту та швидкість його обертання в зовнішньому прикладеному магнітному полі. Саме ця швидкість обертання опосередковано вимірюється в експерименті з мюоном g−2.
Значне відхилення виміряного значення дипольного моменту від теоретичних прогнозів спостерігався з кінця 1990-х років, що робить такий тест предметом високого інтересу у фізиці високих енергій, оскільки це може вказувати на внесок у теоретичне значення полів (частинок) поза межами Стандартної моделі, тобто свідчити про існування нових частинок[3][4]. Однак використання сучасних методів ґраткової КХД у розрахунках поляризації вакууму адронів на основі даних з 2020 року призвело до оновлення теоретичних прогнозів та зниження різниці із експериментальним значенням до стандартне відхилення 0.5 сигма станом на квітень 2026 року[5][6].
9 липня 2023 року у Фермілаб оголосили, що завершили проведення експерименту Мюон g-2, який тривав 6 років[7]. Початкові результати, що базувались на даних, отриманих за перший рік були опубліковані 7 квітня 2021 року[8][9]. Результати перших трьох років були опубліковані в серпні 2023 року[10]. Остаточні результати, що спираються на всі шість років експерименту опубліковані 3 червня 2025 року[11].
- ↑ Muon g − 2 Experiment (main page) (англ.). Fermilab. Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ Keshavarzi, Alex; Khaw, Kim Siang; Yoshioka, Tamaki (22 січня 2022). Muon g − 2: A review. Nuclear Physics B (англ.). 975 115675. arXiv:2106.06723. Bibcode:2022NuPhB.97515675K. doi:10.1016/j.nuclphysb.2022.115675. S2CID 245880824.
- ↑ Gibney, Elizabeth (13 квітня 2017). Muons' big moment could fuel new physics. Nature (англ.). 544 (7649): 145—146. Bibcode:2017Natur.544..145G. doi:10.1038/544145a. PMID 28406224. S2CID 4400589.
- ↑ cern (8 липня 2025). Fermilab’s final word on muon g-2. CERN Courier (амер.). Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Aliberti, R.; Aoyama, T.; Balzani, E.; Bashir, A.; Benton, G.; Bijnens, J.; Biloshytskyi, V.; Blum, T.; Boito, D.; Bruno, M.; Budassi, E.; Burri, S.; Cappiello, L.; Carloni Calame, C. M.; Cè, M. (2 листопада 2025). The anomalous magnetic moment of the muon in the Standard Model: an update. Physics Reports. The anomalous magnetic moment of the muon in the Standard Model: An update. 1143: 1—158. arXiv:2505.21476. doi:10.1016/j.physrep.2025.08.002. ISSN 0370-1573.
- ↑ Dumé, Isabelle (26 травня 2026). Muon g−2 calculation sets precision record and backs the Standard Model. Physics World (брит.). Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Muon g − 2 doubles down with latest measurement, explores uncharted territory in search of new physics (Пресреліз). Fermilab. 10 серпня 2023.
- ↑ First results from the Muon g − 2 experiment at Fermilab (Пресреліз). Fermilab. 7 березня 2021.
- ↑ Overbye, Dennis (7 квітня 2021). Finding from particle research could break known laws of physics. The New York Times. Процитовано 7 квітня 2021.
It's not the next Higgs boson – yet. But the best explanation, physicists say, involves forms of matter and energy not currently known to science.
- ↑ Miller, Katrina (10 серпня 2023). Physicists Move One Step Closer to a Theoretical Showdown – The deviance of a tiny particle called the muon might prove that one of the most well-tested theories in physics is incomplete. + comment. The New York Times. Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Marc, Tracy (3 червня 2025). Muon g-2 announces most precise measurement of the magnetic anomaly of the muon (Пресреліз). Fermilab. Процитовано 3 червня 2025.
