Карл Брантінг
| Карл Брантінг | |
|---|---|
| швед. Karl Hjalmar Branting | |
| Прем'єр-міністр Швеції | |
| 10 березня 1920 — 27 жовтня 1920 | |
| Міністр закордонних справ Швеції | |
| 1921 — 1923 | |
| Попередник | Антон Врангель |
| Наступник | Карл Хедершерна |
| Народився | 23 січня 1860 Стокгольм, Швеція |
| Помер | 24 лютого 1925 (65 років) Стокгольм, Швеція |
| Похований | Adolf Fredrik Church cemeteryd[1] |
| Відомий як | політик, дипломат, журналіст, редактор, social democrat |
| Країна | |
| Alma mater | Університет Уппсала[2][3] |
| Політична партія | Соціал-демократична партія Швеції |
| Батько | Lars Gabriel Brantingd[4][2] |
| Мати | Emerentia Maria Charlotta af Georgiid[2] |
| У шлюбі з | Anna Brantingd[5][6][2] |
| Діти | Georg Brantingd[5][6][2] і Sonja Branting-Westerståhld[5][6][2] |
| Професія | політик |
| Релігія | лютеранство |
| Нагороди | |
| Підпис | |
Карл Ялмар Брантінг (швед. Karl Hjalmar Branting; 23 листопада 1860, Стокгольм, Швеція — 24 лютого 1925, Стокгольм, Швеція) — шведський політик, перший прем'єр-міністр Швеції від соціал-демократичної партії. Лауреат Нобелівської премії миру за 1921.
Один із засновників (1889) і лідерів Соціал-демократичної партії Швеції (СДПШ), 2-го Інтернаціоналу. У 1887–1917 (з перервами) редактор ЦО Соціал-демократичної партії Швеції (СДПШ) газети «Сосіаль-демократен» (швед. Social-Demokraten). З 1896 депутат риксдагу. З 1907 голова Виконкому Соціал-демократичної партії Швеції (СДПШ).
З 1880-х допомагав російським революціонерам. Незабаром після Лютневої революції відвідав Петроград. Жовтневий заколот в Росії зустрів вороже.
У 1920, 1921—1923 і 1924—1925 — прем'єр-міністр Швеції. Вів Соціал-демократичної партії Швеції (СДПШ) по шляху реформіста, боровся проти революційного крила партії (А. Пальм, А. Даніельсон, Цет Хеглунд). Брав участь у створенні інтернаціоналу Берні.
Брантінг представляв Швецію на 1-й Асамблеї Ліги Націй у 1920 році. Як лідер фракції роззброєння, він чинив опір ідеї виконання рішень Ліги за допомогою військової сили і вважав, що арбітраж дає найкраще вирішення міжнародних конфліктів.
Частково за зусилля у мирному вирішенні спору Швеції з Норвегією, але головним чином за роботу в Лізі Націй Брантинг був удостоєний Нобелівської премії миру Нобелівської премії миру 1921 року, яку він розділив з Крістіаном Ланге. У Нобелівській лекції, прочитаної в Осло, Брантінг висловив думку, що роки світової війни ознаменували «народження в муках нової Європи», бо безпросвітна військова темрява породила і благо: "перші кроки Ліги Націй, в якій суперечки між сусідами вирішуються законними засобами. Брантінг скористався нагодою, щоб висловити «вимогу, яку ми, невеликі, так звані нейтральні країни, маємо донести до Женеви, вимогу, щоб Ліга Націй стала всеосяжною для виконання цього завдання».
- ↑ HJALMAR BRANTING FÖDD 23.11 1860 DÖD 24.2 1925 ARBETARLEDAREN FREDSKÄMPEN STATSMANNEN — Шведська асоціація дослідників генеалогії.
- ↑ а б в г д е Norberg A., Tjerneld A., Asker B. Two-Chamber Parliament 1867–1970. — Almqvist & Wiksell, 1985. — Т. 1. — С. 67.
- ↑ Hildebrand A. Swedish portrait gallery : XXV:2. The second chamber of the Riksdag 1867-1904 — 1905. — С. 49.
- ↑ Swedish Census 1880 — Riksarkivet.
- ↑ а б в Swedish Census 1890 — Riksarkivet.
- ↑ а б в 1900 Sweden Census — Riksarkivet.
- Брантінґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Коротка біографічна довідка(рос.)
- Народились 23 січня
- Народились 1860
- Померли 24 лютого
- Померли 1925
- Випускники Уппсальського університету
- Лауреати Нобелівської премії миру
- Прем'єр-міністри Швеції
- Міністри закордонних справ Швеції
- Уродженці Стокгольма
- Міністри фінансів Швеції
- Політики XIX століття
- Політики XX століття
- Члени Соціал-демократичної партії Швеції
- Дипломати XX століття
- Депутати Риксдагу
- Померли в Стокгольмі

